Я, Єгоров Юрій Васильович, народився 1 листопада 1969 року в м. Стаханов Луганської області в сім’ї робітників.
Громадянин України.
З 1977 по 1987 рік навчався у Стаханівській середній школі № 26.
У 1987 році вступив до Стаханівського професійно-технічного училища № 62, яке закінчив у 1988 році за спеціальністю електрослюсар (підземний).
З лютого по травень 1988 року працював учнем електрослюсаря в Стаханівському шахтопрохідницькому управлінні тресту «Стаханіввуглебуд».
У травні 1988 року призваний на строкову службу до Прикордонних військ КДБ СРСР (Закавказький прикордонний округ).
У 1989 році вступив до Вищого Прикордонного училища КДБ СРСР, яке закінчив у 1993 році за спеціальністю «Тактика спеціальна прикордонних військ, соціальна педагогіка і психологія».
У 1990 році брав участь у врегулюванні міжетнічного збройного конфлікту в Азербайджані (Нахічеванські події).
Після закінчення училища служив у розвідувальному відділі військової частини № 2196 на посаді старшого офіцера.
У 1995 році вступив до Академії Служби безпеки України, яку закінчив у 1997 році за спеціальністю «Правознавство».
З 1997 по 1999 рік обіймав посаду начальника оперативно-розшукового відділу військової частини № 2196.
У 1999 році звільнений у запас у званні підполковника.
З лютого 2000 року по липень 2001 року працював директором юридичної фірми «Альфа».
У 2003 році був призначений радником голови Тернопільської обласної державної адміністрації. У 2004 році вступив до Національної академії державного управління при Президентові України, яку закінчив у 2006 році за спеціальністю «Державне управління».
З 2007 року керував проектом «Український аналітичний центр перспективного розвитку».
У 2008 році вступив до аспірантури Інституту проблем національної безпеки РНБО України. Є співавтором кількох монографій, зокрема «Теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки держави».
З 2010 по 2013 рік обіймав керівні посади у сфері державної служби та економічної безпеки.
У 2014 році добровільно мобілізований та призначений заступником командира військової частини п/п В2278 (13-й батальйон територіальної оборони Чернігівської області). Учасник бойових дій в АТО (сектор «А»). Отримав поранення у липні та вересні 2014 року.
У 2016 році звільнений з військової служби за станом здоров’я. Згодом очолив Благодійну організацію «Всеукраїнський благодійний фонд «Перспектива розвитку».
З 2017 року — інвалід війни (2 група) та військовий пенсіонер.
Одружений, маю трьох дітей. Проживаю в місті Києві.
Маю державні та службові нагороди.